У цей день, 3 лютого, 1929 року у Відні завершував свою роботу Перший Конгрес українських націоналістів, підсумками якого стало створення Організації українських націоналістів

Революція 1917-1921 років дала змогу здобути тимчасову незалежність, проте не допомогла її зберегти, Україну розділили по Збручу. З одного боку радянська влада, а з іншого – Польща. Проте саме із західної частини почалась активна діяльність ОУН-івців, тут вона здебільшого зосереджувалася до початку Другої світової.

У XX столітті саме ОУН була на передовій у боротьбі українців за власну свободу та незалежність. Це та політична сила, яка безумовно відіграла одну із найпомітніших ролей в історії української держави. Її творці – 16 галичан і 14 наддніпрянців. Більшість із них вже мали військовий досвід і служили в армії. Очолив ОУН полковник Армії УНР Євген Коновалець. Організація стала фіналом процесу об’єднання націоналістичних груп і організацій в одну українську підпільну визвольну структуру.

Переважно уся діяльність ОУН-івців була підпільною, проте кількість її учасників завжди була значною – від 10 до 30 тисяч. У лютому 1940 року ОУН розділилася на дві частини – ОУН (б) та ОУН (м). Тоді більшість членів ОУН (ті, що здебільшого були на українських землях) обрали Революційний Провід ОУН і на скликаному 1-4 квітня 1941 року "Великому зборі у Кракові" обрала очільником Степана Бандеру і проголосила окрему Організацію українських націоналістів (революційну), натомість меншість від усіх членів ОУН (яку перебували переважно в еміграції) відмовились визнавати рішення більшості і далі продовжували підтримувати організацію Андрія Мельника.

Із початком другої світової ОУН максимально швидко рухалися за лінією фронту та створювали українські адміністрації, але тоді відкритий виступ провалився. Нацисти почали арештовувати і страчувати ОУН-івців. Визвольний рух знову пішов у підпілля, проте активна діяльність у центральних, східних та південних областях не припинилась, а навпаки – набувала розвитку. 

Про діяльність ОУН у цій частині України чудовий ролик підготував Український інститут національної пам'яті. 

ОУН створила два окремі проводи, які мали працювати на центрально-східних та південних частинах. Осередки організації діяли у всіх областях України, зокрема у Донецьку і навіть Криму. 

"В Дніпропетровській області в кожному районі був осередок організації. Є радянські дані про арешти та розгроми в 1944-46 роках по кожному району. Сотні людей арештовано у Дніпропетровській області. Теж саме у Миколаївській, Одеській, Херсонській області", – говорить дослідник ОУН та декан Історичного факультету Київського національного університету Тараса Шевченка Іван Патриляк.