Таке забарвлення з'являється внаслідок розвитку в снігу мікроскопічних зелених одноклітинних водоростей.

"Цікаво, що одна й та ж водорість має чотири кольорові стадії: зелену, помаранчеву, пурпурову або малинову. Вона зимує під снігом у "зеленому" варіанті, де переважає хлорофіл, а коли стає тепліше, то просувається ближче до поверхні і червоніє, адже в ній утворюються каротиноїди. Вони захищають водорість від ультрафіолетового випромінювання", — йдеться у повідомленні Національного антарктичного центру.

Наразі українські вчені відбирають і фіксують проби кольорового снігу, щоб вже на материку проаналізувати їх та краще зрозуміти хімічні основи трансформації цієї водорості.

"Цвітіння снігу сприяє зміні клімату. Адже через забарвлення сніг менше відбиває сонячного світла та швидше тане. Як наслідок – у ньому розвивається дедалі більше яскравих водоростей, від чого танення пришвидшується. Тому важливо щороку фіксувати площу "квітучого снігу" на дослідних поверхнях, щоб побачити загальні тенденції впливу зміни клімату", — йдеться в повідомленні.

Зазначається, що таку роботу цю українські науковці на станції проводять за допомогою дрону.

Українська полярна станція Академік Вернадський

Академік Вернадський — єдина українська антарктична станція. Розташована на мисі Марина острова Галіндез за 7 км від західного узбережжя Антарктичного півострова. Вона працює постійно і є метеорологічною та географічною обсерваторією. Головне призначення станції — проведення наукових досліджень в Антарктиді. Для виконання цієї задачі підпорядковано всю життєдіяльність станції та Національного антарктичного наукового центру.

Вона була заснована в 1947 році як британська станція Фарадей. У лютому 1996 року Велика Британія передала її Україні. Станцію перейменували на честь видатного українського вченого, академіка Володимира Вернадського, першого президента Національної академії наук України.